Миргород відома в усьому світі здравниця, куди їдуть підлікуватися із пострадянських країн, Західної Європи, США. Оздоровитись тут можна, регулярно відвідуючи бювет, де п’ють лікувальну «королеву вод» – «Миргородську». Ця вода близька за своїми характеристиками до вод найвідоміших у світі джерел альпійських курортів Баден-Бадена та Аахена. Протягом понад 90 років Миргородська мінеральна вода має незмінний хімічний склад та постійну температуру незалежно від пори року. Мінеральна вода, чиста, приємна на смак, без запаху, прозора, безбарвна, слабосолона, відноситься до хлоридно-натрієвих мінеральних вод.

Фізико-хімічний склад води, експериментальні дані, підтверджені науковими роботами та багаторічними спостереженнями практичних лікарів, дають підстави зробити висновок, що Миргородська мінеральна вода стимулює секреторну функцію шлунка, діє жовчогінно, покращує функціональний стан кишечника, нормалізує обмін речовин, діє сечогінно.

У її складі знаходяться Натрій, Калій, Кальцій, Магній, Сульфат, Гідрокарбонат, Залізо, Фтор, Бром, Йод, Гідрофосфат, Кремнієва та Метаборна кислоти. Також вона містить органічні речовини, карбонові кислоти, вуглеводи типу мальтози та сахарози, аміносполуки типу цистеїну. Особливу лікувальну цінність при лікуванні шлунка представляють гідрокарбонатні іони (НСО3), завдяки яким макро- та мікроелементи краще засвоюються організмом. Крім того, бікарбонати, потрапляючи в шлунок, реагують із шлунковим соком та виділяють вуглекислоту, чим стимулюють секреторну діяльність шлунка, надаючи оздоровчий та лікувальний вплив при зниженій секреторній функції шлунка.

Лікувальний ефект іонів хлору при захворюваннях органів травлення обумовлений тим, що іони хлору є вихідним матеріалом для утворення хлористоводневої кислоти шлункового соку, вони стимулюють секреторну та моторну функції шлунка, жовчовиділення, панкреатичну секрецію, функцію нирок, перистальтику кишечника.

Хлоридна Миргородська вода показана при гастритах зі зниженою секреторною функцією шлунка, ентероколіті, коліті, холециститі, цукровому діабеті, панкреатиті.

Іони натрію відіграють величезну роль у водному обміні організму посилюють секреторну функцію органів травлення, перистальтику кишечника, сприяють жовчоутворенню та жовчовиділенню.

Іонам кальцію властива протизапальна, протиспазматична, в’яжуча та зневоднювальна дія, вони активізують ряд ферментів, знижують проникність клітинних мембран за рахунок їх ущільнення, оберігають утворення ексудату, кальцій підвищує функцію виділення нирок.

Іони магнію всмоктуючись у верхній частині тонкої кишки потрапляють у печінку знижуючи рівень холестерину в жовчі та крові, діють жовчогінно та спазмолітично.

Магній, налагоджуючи в м’язах, активізує анаеробний обмін вуглеводів, посилює вплив ферментів підшлункової залози, знижує збудження центральної нервової системи.

Кремневій кислоті властиво в’яжучу, абсорбційну та протизапальну дію.

Миргородська надає складний фізико-хімічний лікувальний вплив на органи травлення, прийнята внутрішньо вона викликає позитивний лікувальний ефект при лікуванні цукрового діабету, захворюваннях шлунка, гастриті, коліті, ентероколіті, захворюваннях кишечника, дискінезії, хворобах печінки. Її складові спочатку діють на інтерорецептори органів травлення, а, всмоктуючись у кров, впливають на рецептори судин і поширюються по всьому організму.

Мінеральна вода містить велику кількість необхідних для організму мікро- та макроелементів. Мікроелементи та сполуки, а саме: стронцій, цинк, мідь, кадмій, фтор, вуглець містяться в концентраціях нижче за гранично допустимі норми. Селен, ванадій, свинець, миш’як, нітрити, нітрати, ртуть, уран, радій, феноли не виявлено. У мінеральній воді є різноманітна мікрофлора, яка не є патогенною для організму людини і типова для багатьох мінеральних вод.

Властивості води описані в багатьох спеціальних виданнях і дозволяють віднести її до найкращих мінеральних вод світу. Для відпочиваючих влаштований бювет для вживання мінеральної води.

Показання для застосування води

Показання для лікування у Миргороді:

хронічні захворювання печінки та жовчних шляхів, гепатит, холецистит без явищ жовтяниці

дискінезії жовчних шляхів та жовчного міхура

супутні захворювання органів опори та руху, периферичної нервової системи, гінекологічні

хронічний гастрит із різною секреторною функцією шлунка поза фазою загострення.

лікування функціональних захворювань шлунка з порушенням моторно-евакуаторної функції (без явищ вираженого гастриту).

хронічний коліт та ентероколіт різної етіології, крім стенізуючої, туберкульозної, виразкової, бацилярної, амебної форм, поза фазою загострення.

лікування функціональних захворювань кишківника з порушенням моторно-евакуаторної функцією.

хронічні захворювання печінки та жовчних шляхів різної етіології: гепатит, цистит, ангіохоліт без схильності до частих загострень, без явищ жовтяниці та при нормальних ШОЕ та лейкоцитозі.

дискінезії жовчних шляхів жовчного міхура

лікування цукрового діабету легкої та середньої тяжкості у стадії компенсації у дорослих та цукровий діабет у дітей у стадії компенсації з 4 років

лікування хронічних захворювань жіночих статевих органів: хронічний сальпінгіт, сальпінгоофорит, хронічний параметрит, тазові перитональні спайки, хронічний ендометрит, неправильне положення матки, інфантилізм, гіпоплазія матки, клімактеричний синдром.

лікування хронічних захворювань периферичної нервової системи:

захворювання нервових корінців та сплетень,

захворювання нервів нижніх кінцівок,

запальна та токсична невралгія,

дегенерація міжхребцевих дисків у шийному, грудному та поперековому відділах,

лікування пацієнтів із церебро-васкулярною патологією

деформуючий остеохондроз, дистрофічний, доброякісний на основі порушень обміну речовин та функцій внутрішньої секреції.

остеохондроз хребта без неврологічних розладів.

наслідки переломів кісток кінцівок.

хронічні сановіти та бурсити різної локалізації, тендовагініти, повторні синовіти, що періодично загострюються.

лікування запальних захворювань м’язів, сухожиль і фасцій.

епікондиліти, стилоїдити, у тому числі професійні.

контрактури суглобів, які заважають самостійного пересування хворих.

І навіть саме повітря тут лікує, адже воно наповнене запахом хвої, лугових трав та квітів березового гаю, який заклали ще 1934 року, а зараз він – ландшафтний заповідник обласного значення, де можна гуляти з максимальною користю.